Про мене

РОЗКАЖУ ПРО СЕБЕ

Прізвище      Полюхович

Ім’я                Ольга

По батькові   Іванівна

Домашня адреса: село Зелень, Дубровицького району, Рівненської області.

Закінчила РДГУ 2010 рік

Спеціальність за дипломом «Вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії».

Місце роботи ЗЕЛЕНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ ДУБРОВИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Проблема, над якою працюю я:

Шляхи формування компетентної особистості  на уроках української мови та літератури

Учитель – важлива людина в житті кожного. Він працює з найціннішим – особистістю. І від того, який у Вас учитель, залежить і те, як Ви проведете свої кращі учнівські  роки. Тож вчитель не тільки навчає, він допомагає, скеровує, виховує, підказує, шукає… Така доля учителя.

      Бути вчителем, значить не просто знати свій предмет, а бути обізнаним у різних сферах життя, бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною. Кожна дитина — це маленький всесвіт, і, правильно дібравши ключик, можна виховати особистість. А найбільшою нагородою для вчителя є досягнення його учнів, їхнє життя, і відчуття того, що ти допоміг становленню ЛЮДИНИ. Це прекрасно, коли вчитель може бути порадником, провідником і володарем скарбниці знань.

     Так, звичайно, школа вимагає від людини всього її життя. Та це тільки половина правди. Хочете знати, в чому друга половина? Передусім, життя не може бути тільки в школі. Щоб давати потрібно отримувати. І коли я виходжу зі школи – за її стінами теж життя. На мене чекають книги, журнали, газети. Чекає домівка, щоб я до неї доклала рук. Чекає сім’я. Вимогливо дзвонить телефон, стукають у двері друзі.                                                                       Важка вчительська праця? Так, звичайно! Зошити. Не найвеселіше заняття в світі. А невдачі? А переробки? І не один раз, а багато-багато? Вчительське життя  вимагає швидких реакцій, високої напруги, великої витривалості. Яким все це було б втомливим, якби не було таким різноманітним! Життя у нас — це школа й дім.

Учитель крутиться між цим.

Як білка в колесі біжить.

 І не спиняється й на мить.

Але не меншає проблем,

Ані вночі, ні ясним днем.  

Моя мета.

  Виховати людину нового покоління, використовуючи компетентнісно – орієнтовані  педтехнології.

  Мої цінності.

  Незалежність. Повага. Дружність. Розвиток.

  Вважаю, що будь-які відносини і сімейні, і професійні, можуть розвиватися лише на їхній основі.

   Рецепт вчительської молодості.

  Систематично вживай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності. Виконуй все це ретельно і будеш вічно  молодим, вчителю.

 Рецепт мого вчительського щастя. 

  Візьміть чашу терпіння,

  Налийте туди повне серце любові,

  Вкиньте дві пригорщі щедрості,

  Хлюпніть туди ж гумору,

  Посипте добром,

  Додайте якомога більше віри,

  І все це добре перемішайте.

  Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

  І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху. 

 Моє педагогічне кредо

Навчаючи інших, я навчаюсь сама.

Професійне кредо вчителів школи:     

"Учитель не той, хто вчить, а той у кого вчаться"

 - пізнавати, діяти, спілкуватись, жити;

 - будувати роботу на позитивних емоціях вчителя і учня;

 - розвивати, навчати, виховувати одночасно;

 - максимально враховувати індивідуальні здібності учнів;

-  всебічно розвивати творчі здібності дітей;

- не давати готові знання , а вчити добувати їх;

- формувати свідому, активну особистість та громадянина..

Моє творче кредо.

 "Роби добро! Знай: воно повернеться тобі сторицею".

Моє життєве кредо.

  Ніколи не може бути бажання без прагнення його втілити.

  Але для цього ви маєте єдине що в нас є,- це час!

  Кожен з нас – це те, що він зумів зробити зі своїм часом

  Той, хто прагне, зробить більше за того, хто може.